Департамент освіти Харківської міської ради щиро дякує всім учасникам онлайн-марафону «Маленькі серця — великі мрії»!
Мрії живуть усюди: у дитячому шепоті перед сном і в мовчазному погляді, що ловить зорю, у кольорових малюнках і в несподіваних питаннях, у спільному сміху за родинним столом і в піжамних історіях, розказаних пошепки. Мрії — це надія, що не згасає, це шлях, яким ми всі — малі й дорослі — йдемо назустріч одне одному.
І саме цією дорогою ми пройшли разом — 2793 учасники онлайн-марафону «Маленькі серця — великі мрії». Дякуємо за те, що подарували нам усім цілу галактику теплих, зворушливих, сміливих і щирих мрій, за ваші історії, голоси, погляди, фантазії. Ми вдячні кожному й кожній, хто створив у цьому марафоні простір довіри, творчості й душевного єднання. 235 найкращих роботі опубліковані у телеграм-каналі «Харків надихає», ще 225 - на сторінці Департаменту освіти у Facebook.
Дякуємо авторам 628 “чарівних ранців мрій” за найщедріші валізки сподівань і щирості, у які вмістилося не лише п’ять речей, а цілий Всесвіт мрійників і мрійниць.
483 "піжамі мрії” торкнулися наших сердець ніжними розповідями про найпотаємніше.
Ми вдячні учасникам номінації “Дитяче запитання — доросла відповідь” (81 робота) — за сміливість ставити питання й відповідати з любов’ю.
Дякуємо кожному зі 143 юних художників, хто узяв у руки пензлик, олівець чи маркер і показав, яким бачить майбутнє. У ваших малюнках не просто кольори, а відчуття безпеки, бажання жити, творити, рости. Ви створили простір, у якому можна побачити день, що ще попереду, — світлий, мирний, омріяний.
Дякуємо творцям 468 казок, що наближають нашу Перемогу. У цих історіях — віра в перемогу добра над злом, яку не вкраде ніхто.
Кожна з 327 карт мрій як навігатор у світ мрійливих обіймів, упевнених “я зможу” та щирих “я хочу”.
Іноді хвилини достатньо, щоб увесь світ зупинився й прислухався до дитячого голосу. Роботи 92 учасників номінації “Мрія за 60 секунд” короткі, але зміст у них глибокий. Ви відкрили серця щиро, просто, по-дитячому. Ці 60 секунд як промінь, що торкається душі.
96 "сімейних мрій” зібрали родини навколо однієї спільної думки: бути, мріяти та вірити разом. Дякуємо за це світло родинного тепла!
“Подяка, якої раніше не казали” — це 15 історій, у яких — вміння бачити важливе, сказати про цінне, відчути глибоке.
184 голоси з “Голосу мрії” злилися в одну хвилю, яка торкнулася найглибших струн. “Разом наші мрії звучать голосніше” не просто фінальна фраза, а відчуття, яке залишилося з нами надовго.
258 листів із “Пошти мрій” — це листи віри від дорослих до дітей, сповнені довіри, мудрості, добрих передбачень.
Дякуємо всім учасникам і родинам, педагогам і дітям, які стали частиною цього марафону. ДЯКУЄМО УСІМ, ХТО ПІДТРИМАВ НАШУ ІНІЦІАТИВУ, ділився матеріалами зазначеної тематики на особистих сторінках та сторінках Facebook своїх закладів освіти з тегом #МаленькіСерцяВеликіМрії. Мрійте, дійте, надихайте.
Хай здійсниться кожна ваша мрія — велика чи маленька, тиха чи голосна, кумедна чи серйозна. А якнайшвидше — та спільна й найважливіша: щоб закінчилася війна та в Україні запанував мир. Хай у ваших домівках завжди буде місце для казки, натхнення й любові. І хай той чарівний ранець, який ви зібрали в уяві, допоможе вам у реальному житті — у подорожі до себе, до інших, до майбутнього.
#МаленькіСерцяВеликіМрії
версія для друку